|
|
|
|
|
|
 ”жанський нац≥ональний природний парк Ц
ун≥кальний природний скарб св≥тового масштабу,
¤кий включаЇ р≥дк≥сне сполученн¤ дикоњ природи з
багатством культурноњ спадщини. ѕарк розташований
в г≥рському масив≥ —х≥дних арпат на кордон
≥ з ѕольщею та —ловаччиною разом ≥з запов≥дними
територ≥¤ми ѕольщ≥ (Ѕещадський парк народовий,
рег≥ональн≥ парки: ÷≥сн¤нсько-¬етл≥нський, ƒолина
—¤ну), словацьким (народовим парком Дѕолон≥ниФ)
та Ќадс¤нським рег≥ональним парком входить в
склад Їдиного в св≥т≥ тристороннього ћ≥жнародного
б≥осферного резервату Д—х≥дн≥ арпатиФ.
√≥рськ≥ екосистеми представлен≥ буковими,
¤ворово-буковими та ¤лицево-буковими л≥-
сами, луками ≥ полонинами з ¤ких в≥дкриваютьс¤
мальовнич≥ краЇвиди неповторноњ краси Ѕогом
даноњ —р≥бноњ «емл≥. ѕарк розташований на право
Ц та л≥вобережн≥й частин≥ р≥чки ”ж Ц з п≥вн≥чного
заходу в≥д села «абр≥дь на п≥вн≥чний сх≥д до 
”жоцького перевалу (889м). Ќайб≥льш≥ вершини,
тис¤чники з заходу на сх≥д Ц —т≥нка (1092м), ременець
(1211м), ћала –авка (1303м), анчова (11-
11м), ¬елика —еменовка (1091м), „еремха (1130м),
–озсипанець (1280м), ≥нчик Ѕуковський (1251м),
ќполонок (1027м), рас≥¤ (1036м), яв≥рник (1017м),
—тудниц¤ (1033м), Ѕерце (1014м).
«агальна площа парку 39159 га.
«авд¤ки спри¤тливим кл≥матичним та р≥зноман
≥тним географ≥чним ≥ геоморфолог≥чним умовам,
флора парку в≥дзначаЇтьс¤ значним видовим
багатством. «а результатами досл≥джень тут в≥домо
863 вид≥в судинних рослин, 312 лишайник≥в, 143
мохопод≥бних, 55 гриб≥в, 164 водоростей. « судинних
рослин Ц 80 вид≥в занесено у рег≥ональний
червоний список «акарпатт¤ (гр¤стиц¤ словацька,
жовтець карпатський, бор≥дник ѕрейса, чемерник
червонуватий, кортуза ћатт≥ол≥, свистул¤ татарська
та ≥нш≥), 40 Ч у „ервону книгу ”крањни (астранц≥¤
велика, п≥зньоцв≥т ос≥нн≥й, п≥дсн≥жник звичайний,
билинець комариний, б≥лоцв≥т весн¤ний, скопол≥¤
карн≥ол≥йська, лунар≥¤ оживаюча, арн≥ка г≥рська
та ≥нш≥), ≥ 2 Ч бузок сх≥днокарпатський та см≥лка
сумн≥вна Ч до ћ≥жнародного „ервоного списку.
Ѕезхребетн≥ Ї найчисельн≥шою ≥ найр≥зноман≥тн
≥шою групою ≥ зустр≥чаютьс¤ у водоймах, грунт≥,
на рослинност≥. ¬одойми представлен≥ переважно
р≥чками, потоками, струмками, ¤к≥ мають г≥рський
характер. ¬≥дпов≥дно ≥ безхребетних цих водойм
представл¤ють здеб≥льшого г≥рськ≥ види.
’арактерними представниками р≥чок ≥ поток≥в Ї
амф≥б≥онтн≥ комахи. ƒо них належать зокрема: одноденки,
бабки, весн¤нки, волохокрильц≥.
Ћ≥си парку Ч переважно буков≥, а також м≥шан≥
буково-¤лицев≥. ‘ауна безхребетних цих л≥с≥в Ї
досить багатою. ¬ трухл¤вих пн¤х ≥ гниюч≥й деревин
≥ часто зустр≥чаютьс¤ мокриц≥, живуть личинки
жук≥в-носорог≥в, жук≥в-рогач≥в, бронз≥вок, ковалик
≥в.
Ќа л≥сових гал¤винах чатують на здобич р≥зн≥
6
види павук≥в. “ут же зустр≥чаютьс¤ представники
≥ксодових кл≥щ≥в, ¤к≥ можуть бути переносниками
небезпечних захворювань людини ≥ тварин.
—еред комах найб≥льш вивчен≥ денн≥ метелики.
¬сього тут њх зареЇстровано б≥льш ¤к 70 вид≥в. —еред
них: 6 вид≥в занесен≥ у „ервону книгу ”крањни,
один у „ервону книгу денних метелик≥в ™вропи та
15 мають статус вразливих у ™вроп≥.
Ќа територ≥њ парку на сьогодн≥ ви¤влено 167
види хребетних тварин: 48 вид≥в ссавц≥в, 85 Ч птах
≥в, 8 Ч плазун≥в, 10 Ч земноводних, 16 Ч риб, 1
Ч круглоротих.
¬одна фауна хребетних представлена реоф≥льними
видами круглоротих ≥ риб, ¤к≥ пристосувались
до житт¤ в проточних водах. —еред круглоротих Ч
характерна дл¤ закарпатських р≥чок м≥нога угорська.
ƒал≥ на сх≥д в≥д арпат вона вже не зустр≥ча-
Їтьс¤. ” верх≥вТ¤х ”жа та його притоках Ч Ћют≥й,
ћошц≥, —тужичанц≥ та ≥нших, зустр≥чаЇтьс¤ форель
струмкова, а нижче за теч≥Їю Ч завезена в ™вропу
з јмерики форель райдужна.
‘ауна земноводних парку, пор≥вн¤но з ≥ншими
рег≥онами ”крањни поза межами арпат, видово
р≥зноман≥тна, ≥ тому ц≥кава.
” дощову погоду в букових л≥сах парку часто
зустр≥чаЇтьс¤ саламандра пл¤миста, ¤ка при недостатн
≥й вологост≥ ховаЇтьс¤ п≥д кам≥нн¤, п≥д стовбури
звалених дерев. ÷¤ хвостата амф≥б≥¤, довжиною
до 28 см, дуже атрактивна на вигл¤д Ч блискуч
≥ чорно-жовт≥ пл¤ми вкривають усе т≥ло. —аме
вона стала символом ”жанського нац≥онального
природного парку.
«устр≥чаютьс¤ також два види червонокнижних
тритон≥в Ч карпатського та г≥рського, або альп≥йського.
—еред безхвостих земноводних Ї ропухи,
кумки, квакш≥ та жаби.
≤з отруйних зм≥й в≥дм≥чена т≥льки гадюка звичайна,
¤ку в народ≥ часто називають по-науковому
Ч в≥перою. ÷¤ невелика зм≥¤ довжиною до 70
см в≥др≥зн¤Їтьс¤ товстим тулубом ≥ дуже коротким
хвостом. ”кус звичайноњ в≥пери у людини виклика
Ї лише хворобливий стан, летальних випадк≥в в≥д
укус≥в майже не буваЇ.
¬с≥ ≥нш≥ зм≥њ парку Ч не отруйн≥. ÷е, насамперед,
найб≥льший (до 1,5 м завдовжки) полоз л≥совий.
¬≥н добре повзаЇ по деревах ≥ кущах. ƒо червонокнижних
рептил≥й належить також м≥д¤нка Ч
дуже спритна невелика зм≥йка з темним малюнком
на спин≥. Ќарешт≥, в парку можна зустр≥ти вужа
звичайного Ч з жовтими або б≥лими пл¤мами по
боках голови та вод¤ного, ¤кий тримаЇтьс¤ поблизу
водойм. Ќеобх≥дно додати, що вс≥ види зм≥й, Ц а не
т≥льки червонокнижн≥, потребують охорони.
” парку Ї три види ¤щ≥рок: живород¤ча Ч др≥бна
¤щ≥рка, ¤ка тримаЇтьс¤ л≥сових б≥отоп≥в; прудка
Ч середн≥х розм≥р≥в, тримаЇтьс¤ сон¤чних гал¤вин,
кам≥нн¤ та верет≥льниц¤ ламка. ќстанню часто
вважають зм≥Їю, тому що вона безнога.
≤з птах≥в вздовж ”жа та його приток≥в можна
побачити лелеку чорного. ¬≥н гн≥здитьс¤ у л≥с≥
≥ занесений до „ервоноњ книги. —еред горобиних,
повТ¤заних ≥з водою, назвемо пронурка або ол¤пку.
ќстанн≥й вид в ”крањн≥ зустр≥чаЇтьс¤ т≥льки в
7
арпатах. Ќад долинами р≥чок часто шир¤Ї канюк
звичайний, а подеколи великий темно-бурий хижак
з роду орл≥в Ч п≥дорлик малий, ¤кого занесено
в „ервону книгу. —еред атрактивних вид≥в, ¤ких
можна побачити на в≥дкритих д≥л¤нках парку, сл≥д
назвати строкато-забарвленого одуда, ¤кий маЇ на
голов≥ високий чуб, що розгортаЇтьс¤ ¤к в≥¤ло.
≤з ссавц≥в, зокрема, копитних, зустр≥чаЇтьс¤
свин¤ дика, козул¤ Ївропейська та олень благородний.
Ѕагата фауна хижих ссавц≥в, частина з
¤ких занесена до „ервоноњ книги. ÷е борсук, видра
р≥чкова, к≥т л≥совий, рись. ≤з псових тут Ї лисиц¤
та вовк. «бер≥гс¤ ≥ Уволодар карпатського л≥суФ
Ч ведм≥дь бурий. ћало залишилос¤ рег≥он≥в в ™вроп
≥, ¤к≥ ще можуть похвалитис¤ цими велетн¤ми
пом≥ж диких зв≥р≥в. —еред зайцепод≥бних у парку
зустр≥чаЇтьс¤ лише один вид Ч заЇць-русак.
Ќа територ≥њ парку ви¤влено Їдиний в≥домий
екземпл¤р на «акарпатт≥ н≥чниц≥ ставковоњ Ч червонокнижний
вид кажан≥в.
«начну частину фауни ссавц≥в складають представники
р¤ду комахоњдних. ÷е в≥дом≥: њжак звичайний
та кр≥т Ївропейський ≥ червонокнижн≥ види
- бурозубка альп≥йська та кутора мала.
«агалом, р≥зноман≥тна фауна парку складаЇ
Їдиний комплекс, де види безпосередньо або через
рослинний св≥т залежать один в≥д одного. ќхорон¤ймо
ж та люб≥мо њх!
Ѕ≥олог≥чне та ландшафтне р≥зноман≥тт¤ парку
засв≥дчуЇ ценотичне багатство та ун≥кальн≥сть природних
б≥оценоз≥в цього рег≥ону —х≥дних арпат.
”жанський Ќѕѕ маЇ майже в≥кову ≥стор≥ю. ¬
к≥нц≥ ’≤’ стол≥тт¤, коли «акарпатт¤ було в склад≥
јвстро-”горськоњ ≥мпер≥њ, у «ах≥дн≥й ™вроп≥ зародивс¤
новий рух за охорону памТ¤ток природи.
Ќайактивн≥шими пропагандистами руху були
н≥мецький природоохоронець √уго онвенц та
швейцарський зоолог ѕауль —аразн≥. ¬ 1900 р. јвстро-
”горське м≥н≥стерство землеробства видало
циркул¤р про охорону природних урочищ ≥ в≥кових
дерев та доручило знайти в арпатах прал≥си
дл¤ створенн¤ резерват≥в. “ак в 1908 р. на територ≥њ
сучасного парку було створено резервати Д—тужиц¤Ф
площею 331,8 га ≥ Д“ихаФ площею 14,9 га.
Ќа початку ’’ стол≥тт¤ площ≥ сучасного парку
були на половину вкрит≥ буковим прал≥сами ≥ мали
велику приваблив≥сть дл¤ мандр≥вник≥в ≥ природолюб
≥в. ” кожному сел≥ були притулки дл¤ турист≥в,
розроблен≥ численн≥ п≥ш≥ маршрути.
¬ сел≥ ”жок у васному потоц≥ на баз≥ м≥неральних
джерел ≥снували два санаторних будинки
з 30 купальн¤ми ≥ в≥йськова л≥карн¤, пТ¤ть в≥л на 60
л≥жок, а також липовий парк з м≥неральними джерелами.
Ќажаль, жорсток≥ боњ ѕершоњ —в≥товоњ в≥-
йни залишили в≥д них лише руњни.
” середньов≥чч¤ через ”жоцький перевал проходив
торговий шл¤х ≥з кн¤жоњ ”крањни Ц –ус≥ в
крањни ƒунайського басейну. ¬ 1872 Ц 1894 роках з
”жгорода до ¬еликого Ѕерезного, а пот≥м ≥ до —¤нок
8
була прокладена зал≥зниц¤. ѕ≥д час ѕершоњ ≥ ƒруго
њ св≥тових воЇн Ѕескиди були м≥сцем жорстоких
боњв. Ќа ”жоцькому перевал≥ збереглось в≥йськове
кладовище з ѕершоњ св≥товоњ в≥йни, на ¤кому поховано
понад 350 рос≥йських та австро-угорських
во¤к≥в, на гор≥ „еремха-в≥йськове кладовище, де
понад 670 похоронених солдат. ј взагал≥, на територ
≥њ парку похоронено б≥л¤ 4 тис¤ч учасник≥в
бран≥. ѕодейкують, що саме на ”жоцькому перевал
≥ проходив своЇ бойове хрещенн¤ ≥ Дбравий
солдат ЎвейкФ.
Ѕ≥льша частина територ≥њ парку належить до
етн≥чних земель лемк≥в - невеликоњ етн≥чноњ групи
украњнц≥в, ¤к≥ з давн≥х-давен мешкають в горах.
Ћемки, ¤к субетнос, в≥дзначаютьс¤ ориг≥нальним
побутом та деревТ¤ною арх≥тектурою. Ќа територ≥њ
парку у населених пунктах ”жок, —≥ль, острино,
—ухий, √усний збереглис¤ з 17-18 ст. ун≥-
кальн≥ храми-памТ¤тки деревТ¤ноњ арх≥тектури, ¤к≥
становл¤ть ≥нтерес дл¤ широкого кола в≥дв≥дувач
≥в парку ≥ тому включен≥ у еколого-туристичн≥
маршрути.
” селах —тужиц¤, острино, —≥ль Ї м≥неральн≥
джерела типу Ќафтус¤, Ќарзан, а також м≥неральн≥
джерела з поетичними назвами: УћарчаФ, УЅелаФ,
УЋаслоФ в сел≥ ”жок.
“еритор≥¤ парку дуже зручна дл¤ в≥дпочинку,
через весь парк прол¤гаЇ шосейна дорога та зал
≥знична кол≥¤.
¬≥дв≥дувачам можемо запропонувати ц≥лу мережу
екотуристичних маршрут≥в, загальною прот¤жн
≥стю понад 150 км. “ак, екотуристичний маршрут
є1 с. н¤гинн¤ - ур. Д„орн≥ млакиФ- турбаза
Дƒубовий √ай Ф, розпочинаЇтьс¤ в сел≥ н¤гин¤ ≥
веде до м≥сц¤ пад≥нн¤ одного з найб≥льших в ™вроп≥
метеорит≥в.
ѕройшовшись серед букових прал≥с≥в —тужицького
масиву по науково-п≥знавальному
маршрут≥ є 8 с.—тужиц¤ - г. ременець, потрапимо
на м≥сце стику кордон≥в трьох крањн в самому
серц≥ ћ≥жнародного б≥осферного резервату Д—х≥дн≥
арпатиФ.
≤сторико-ботан≥чна стежка є 10 с.—тавне Ц
г.„еремха - веде до вершини гори „еремха, ¤ка
дуже багата б≥ор≥зноман≥тт¤м.
≈колог≥чна стежка є 16 Уƒо витоку р.”жФ розташована
на сх≥дному кордон≥ парку. “ут лист¤н≥
буков≥ л≥си поЇднуютьс¤ з хвойними, а на г≥рських
луках можна побачити червонокнижн≥ рослини ≥
тварини, печеру Д∆иванську ¤муФ.
ƒов≥датись про ≥нш≥ маршрути ви зможете , перечитавши
весь пут≥вник.
¬≥дсторон≥тьс¤ в≥д щоденних турбот! ѕодорожуйте
у гори! “≥льки в оточенн≥ бук≥в-красен
≥в, чар≥вних ¤лин, п≥д впливом пташиного сп≥ву
ви скинете вантаж ф≥зичноњ ≥ психолог≥чноњ втоми!
ѕодбайте про себе! ¬≥ддайте шану природ≥!
ƒов≥датись б≥льше ви зможете на сайт≥:
www.unpp.com.ua
јбо за телефоном: 8 (03135) 21037
|
|
|
|
|
|
|
